В рамках діяльності ВГО «Всеукраїнська асоціація дитячої імунології» 30 квітня 2015 р. в м. Києві було проведено перше засідання Науково-експертної ради з питань вивчення імунопрофілактики пневмококової інфекції в Україні.

В роботі зазначеної Науково-експертної ради взяли участь 10 провідних експертів та представники МОЗ України, які розглянули актуальні проблеми імунопрофілактики пневмококової інфекції в контексті передового світового досвіду, а також позицій провідних міжнародних організацій (ВООЗ та Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ).

Під час обговорення була сформована позиція медичного експертного середовища щодо вдосконалення ситуації з імунопрофілактики пневмококової інфекції в Україні та розроблено ряд рекомендацій для передачі МОЗ України.

Відкрив засідання академік НАН та НАМН України, професор, завідувач кафедри мікробiології, вірусології та імунології НМУ імені О. О. Богомольця, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з мікробiології та вірусології Володимир Павлович Широбоков. Він відмітив, що Streptococcus pneumoniae є головною причиною захворюваності та смертності в багатьох країнах світу. За оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно біля 1 млн дітей помирають від захворювань, спричинених пневмококами. Серед дітей молодших 5 років пневмококові інфекції є одною з основних причин смертності від хвороб, які можна попередити за допомогою вакцинації.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з педіатрії, професор Галина Володимирівна Бекетова підкреслила, що в Україні відмічається високий рівень інвалідності, малюкової та дитячої смертності, причинами яких, зокрема, є пневмококова інфекція. Г. В. Бекетова зазначила, що пневмококова інфекція є причиною такої важкої патології як менінгіт, бактеріємія та пневмонія, а також більш легких, але широко розповсюджених захворювань, таких як риносинусит та середній отит. В цілому в дитячій популяції України за рік виявляється біля 2 тис. випадків бактеріальних менінгітів, 250 випадків септицемії (кожен пятий закінчується смертю), 80 тис. випадків пневмонії з тяжким перебігом, більше половини з них реєструються у дітей до 6 років .

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої пульмонології, професор Володимир Федорович Лапшин наголосив, що пневмонія є головною причиною смертності дітей в усьому світі. При пневмококовій пневмонії частіше, ніж при інших формах пневмонії, розвивається емпієма легень. У дітей з пневмококовою пневмонією спостерігається високий ризик розвитку бактеріємії. Володимир Федорович звернув увагу, що пневмонія в глобальному масштабі щорічно забирає життя приблизно 1,4 мільйона дітей у віці до 5 років. Це більше, ніж СНІД, малярія і кір разом взяті. В 2010 р. в Україні серед причин смертності дітей до 5 років пневмонія посіла третє місце (12%) після вроджених аномалій (28%) і недоношеності (16%).

На проблемі пневмококових менінгітів зупинився головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячих інфекційних хвороб, професор Сергій Олександрович Крамарьов. Він підкреслив, що в Україні у 2013 р. було зареєстровано 220 випадків гнійних менінгітів, з них 17 випадків закінчилися летально. При пневмококовому менінгіті спостерігається найбільш високий рівень смертності (до 15%) та інвалідизації (до 60% випадків) порівняно з іншими інфекціями. У пацієнтів, що видужали після менінгіту, в 58% випадків спостерігаються довгострокові неврологічні наслідки (втрата слуху, психічні розлади, порушення рухової активності та судоми).

Професор Анатолій Лук’янович Косаковський, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої отоларингології, повідомив, що серед неінвазивних пневмококових захворювань в Україні значне місце посідає гострий середній отит. 83% дітей до 3 років переносять хоча б один епізод гострого середнього отиту. За даними Центру статистики МОЗ у 2013 р. в Україні серед дітей були зареєстровані 217 406 гострих середніх отитів. В країнах Європи в 90% випадків гострих отитів призначаються антибактеріальні засоби, що є одною з основних причин формування антибіотикорезистентності. У наш час, вказана проблема набуває глобального характеру. Ось чому запобігання захворюваності на гострий середній отит, як найбільш частої причини призначення антибіотиків у дітей, є реальним напрямком профілактики антибіотикорезистентності.

За антигенною структурою полісахаридної капсули розрізняють понад 90 серотипів пневмококів, але більшість (80-90%) інвазивних пневмококових захворювань у дітей молодше 5 років викликані 13-15 серотипами S. pneumoniae. За даними Т. Г. Глушкевич, В. В. Яновської, у 2010-2014 рр. в Україні серед збудників гнійних менінгітів у дітей визначаються 15 серотипів пневмококів.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої імунології, професор Людмила Іванівна Чернишова зупинилася на даних першого в Україні епiдемiологічного дослідження поширеності назофарингіального носійства різних серотипів S. pneumoniae у 1000 дітей віком від 6 місяців до 5 років. Вона підкреслила, що загальна частота носійства пневмококу серед обстежених дітей становить 50,4%. Соціальна активність дітей істотно впливає на частоту назофарингіального носійства пневмококу. У домашніх дітей — 37,3%, у дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади з денним перебуванням — 60,9%, у дітей із закладів з цілодобовим перебуванням — 95,6%. Серед виділених штамів пневмокока 88,9% належать до капсульних, з яких ідентифіковано 14 різних серотипів: 3, 4, 5, 6A, 6B, 6C, 7F, 9V, 14, 18C, 19A, 19F, 20, 23F. Домінують серотипи 19F (26,1%), 14 (11,4%), 6A (8,5%), 6B (8,5%) і 23F (5,7%). Серотип 19A, що має високий потенціал розвитку резистентності до антибіотиків, також виділявся у досліджуваної групи дітей. Штами пневмококів, виділених з носоглотки, відзначаються високою резистентністю до антимікробних препаратів: оксациліну — 38%, еритроміцину — 32%, азітроміцину — 14%, ципрофлоксацину — 52%, левофлоксацину — 13%, хлорамфеніколу — 9%, ко-тримоксазолу — 55%. Близько третини (34%) штамів пневмокока є мультирезистентними, особливо, серотипи 14, 6B і 6A. В умовах, коли все більша кількість пневмококів стає нечутливими до антибіотиків, особливе значення набуває універсальна імунопрофілактика цієї інфекції. При назофарингіальному носійстві у дітей широкий пейзаж серотипів пневмококів, які можуть бути потенційними збудниками інвазивних захворювань, обґрунтовує використання вакцини з найбільшим серотиповим складом. Серед кон’югованих вакцин найбільшу кількість серотипів пневмококів містить ПКВ13. Таким чином, 13-валентна пневмококова адсорбована кон’югована вакцина (ПКВ13) дозволяє забезпечити максимальну ефективність імунізації і є найбільш оптимальним вибором для планової імунізації дітей в Україні.

На важливості профілактики пневмококової інфекції у дітей з групи ризику зупинилася головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності загальна практика — сімейна медицина, професор Лариса Федорівна Матюха. Вона підкреслила, що відмічається велика частота ускладнень та смертності у дітей і підлітків з супутніми захворюваннями та існує необхідність вже сьогодні обов’язково вакцинувати дану групу дітей пневмококовою кон’югованою вакциною найбільш широкого серотипового спектру.

Наталя Володимирівна Бездітко, професор кафедри фармакоекономіки Національного фармацевтичного університету підкреслила соціально-економічну значущість пневмококової інфекції як серйозної загрози для суспільства в цілому. Вона відмітила, що з усіх відомих сучасній медицині методів профілактики захворювань викликаних пневмококовою інфекцією, найбільш ефективним та економічно вигідним є вакцинація. Саме профілактика, а не лікування здійснює значний позитивний вплив на соціально-економічні показники, пов’язані зі станом здоров’я населення країни. За допомогою профілактики пневмококових захворювань можливо знизити як прямі витрати на лікування та госпіталізацію хворих на захворювання, спричинені пневмококами, так і суттєво зменшити витрати, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю хворих, необхідністю догляду за ними з боку членів родини. Планова вакцинація знижує спалахи захворювань, обмежує їх довготривалі наслідки та знижує смертність, що також має позитивну економічну значущість.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з епідеміології, професор Ірина Павлівна Колеснікова в своїй доповіді зупинилася на позиції ВООЗ щодо пневмококових кон’югованих вакцин, що була опублікована в квітні 2012 р. Ця позиція ґрунтується на відомостях про останні розробки та сфокусована на використанні пневмококових конюгованих вакцин (ПКВ) в Національних програмах імунізації. Експерти ВООЗ відмічають безпеку й ефективність та рекомендують їх широке включення в програми вакцинації дітей у всіх країнах світу. За станом на 2015 р. кон’югована пневмококова вакцина отримала ліцензію більш ніж в 105 країнах світу та в 85 країнах введена в універсальну програму дитячої імунізації. Ірина Павлівна підкреслила необхідність включення ПКВ13 в нову Загальнодержавну програму імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб 2016-2020 рр. і можливість держави вже сьогодні отримати пневмококову конюговану вакцину найбільш широкого серотипового спектру за програмою GАVI/AМС.

Науково-експертна рада оцінила міжнародний досвід вакцинопрофілактики проти пневмококової інфекції, зазначила важливість проблеми пневмококових захворювань в Україні та одностайно прийняла наступне рішення:

Рекомендувати МОЗ України:

• невідкладно почати розробку нової Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на період 2016-2020 рр. для усунення несприятливих наслідків для держави в цілому (через соціальний та економічний тягар дитячих інфекційних захворювань) і для системи охорони здоров’я (через постійні клінічні та економічні збитки, що завдаються серйозними інфекційними хворобами дітей раннього віку);
• сприяти включенню пневмококової конюгованої вакцини найбільш широкого серотипового спектру (ПКВ13) в Національний календар профілактичних щеплень як обов’язкової вакцинації дітей першого року життя, що дозволить досягти істотного зниження захворюваності, інвалідності та смертності дитячого населення при захворюваннях, викликаних пневмококом;
• врахувати та використати можливість отримання пневмококової конюгованої вакцини найбільш широкого серотипового спектру (ПКВ13) завдяки механізмам програми AMC вже у 2016 р., в першому році нової вдосконаленої Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб;
• за допомогою засобів інформації (медичних журналів, публікацій на сайті) донести інформацію, що обговорювалася на нараді та основні висновки наради експертів до широких кіл медичних фахівців відповідних спеціальностей, а саме: педіатрів, сімейних лікарів, інфекціоністів, пульмонологів, отоларингологів;
• довести до відома зацікавлених професійних Асоціацій та членів НТГІ вище наведену резолюцію та використати дані, представлені експертами, на заходах, що плануються в рамках Європейського Тижня Імунізації 20-25 квітня 2015 р.

Учасники першого засідання Науково-експертної ради:

В. П. Широбоков

Доктор мед. наук, професор, академік НАН та НАМН України, завідувач кафедри мікробiології, вірусології та імунології НМУ імені О. О. Богомольця, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з мікробiології та вірусології

Л. І. Чернишова

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої імунології

Г. В. Бекетова

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячих та підліткових захворювань НМАПО імені П. Л. Шупика, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з педіатрії

С. О. Крамарьов

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячих інфекційних хвороб

В. Ф. Лапшин

Доктор мед. наук, професор, зам. директора по лікувальній роботі ДУ Інститут педіатрії, акушерства i гінекології НАМН України, керівник наукової групи відділення захворювань органів дихання, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої пульмонології

А. Л. Косаковський

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячої ЛОР, аудіології та фонiатрії НМАПО імені П. Л. Шупика, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої отоларингології

Л. Ф. Матюха

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НМАПО імені П. Л. Шупика, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності загальна практика – сімейна медицина»

І. П. Колеснікова

Доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри епiдемiології НМУ імені. О. О. Богомольця, Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з епідеміології

Н. В. Бездітко

Доктор мед. наук, професор кафедри фармакоекономіки Національного фармацевтичного університету

В. В. Яновська

Кандидат мед. наук, завідувач референтцентру молекулярної діагностики інфекційних хвороб МОЗ України, ДЗ Український центр контролю та моніторингу захворювань